Псалом 139
1 Диригентові. Псалом Давида.
Господи, Ти мене випробував і знаєш.
2 Ти відаєш, коли я сідаю і коли встаю, – Ти заздалегідь знаєш думки мої.
3 Ти визначаєш мою дорогу і мій відпочинок, – Тобі відомі всі мої стежки.
4 Бо, ще нема слова на моєму язику, а Ти, Господи, вже все знаєш.
5 Ти оточуєш мене спереду і ззаду, кладеш на мене Свою руку.
6 Дивовижне для мене Твоє відання! Воно вище мого розуміння, і я не спроможний осягнути його!
7 Куди піду від Твого Духа і куди втечу від Твого обличчя?
8 Якщо б я піднявся на небо, – Ти там. Зійшов би я в шеол, – і там Ти.
9 Якби я полетів на крилах зірниці й поселився на краю моря, –
10 то й там Твоя рука попровадила б мене, – Твоя правиця підтримала б мене.
11 А коли б я сказав: Ось темрява вкриє мене, і замість світла хай ніч огорне мене.
12 Але й темрява не темна для Тебе, і ніч така ж світла, як день, – темрява стала би світлом.
13 Ти створив мої нутрощі, сформував мене в лоні моєї матері.
14 Я славлю Тебе за те, що Ти так дивовижно і пречудово створив мене! Дивовижні всі Твої вчинки, і моя душа це дуже добре усвідомлює.
15 Не була прихована від Тебе жодна моя кісточка, хоч я створювався у тайні, коли в земних глибинах уміло формувалося моє єство.
16 Мій зародок бачили очі Твої, і в книзі Твоїй були записані всі майбутні дні, коли ще жодного з них не було.
17 Якими ж дорогоцінними стали для мене, Боже, Твої задуми, і як їх невимовно багато!
18 Якби я захотів їх порахувати, то їх було б більше, ніж піску! Я прокидаюся і, як раніше, все ще з Тобою.
19 О, якби Ти, Боже, знищив нечестивого і відвернув від мене кровожерливих людей!
20 Адже вони зрадливо говорять про Тебе, – вороги Твої зловживають Твоїм Іменем .
21 Хіба я, Господи, не повинен ненавидіти тих, котрі Тебе ненавидять, і гидувати тими, котрі повстають проти Тебе?
22 Ненавиджу їх усією душею, – вони стали моїми ворогами!
23 Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце. Випробуй мене і пізнай мої думки! –
24 подивись, чи не йду я згубною дорогою, і скеруй мене на шлях вічності.