Оновлення Заповіту в Сихемі
1 Ісус зібрав усі Ізраїльські племена в Сихемі, – покликав старійшин Ізраїлю, начальників (глав) поколінь, їхніх суддів і їхніх розпорядників, – усі вони стали перед Богом.
2 Тоді Ісус промовив до всього народу, що сказав Господь, Бог Ізраїлю: У давні часи ваші прабатьки, – зокрема Терах, батько Авраама й Нахора, – жили з того боку Ріки (Євфрат ), і служили іншим богам.
3 Але Я взяв вашого батька Авраама із-за Ріки, і водив його по всьому ханаанському краю. Я намножив його нащадків, давши йому Ісаака,
4 а Ісаакові дав Якова та Ісава. Я дав у володіння Ісавові гору Сеір, а Яків разом зі своїми дітьми пішли в Єгипет.
5 Потім Я послав Мойсея та Аарона й покарав Єгипет. Після всього, що Я вчинив серед нього, Я нарешті вивів вас.
6 Я вивів ваших батьків з Єгипту, й коли вони прийшли до моря, єгиптяни почали наздоганяти ваших прабатьків на колісницях разом з вершниками до самого Червоного моря!
7 Тоді вони (Ізраїльтяни ) заволали до Господа; тож Він поставив темряву між вами та між єгиптянами, а потім спровадив на них море, яке й покрило їх. Ваші очі бачили, що Я вчинив у Єгипті! Після цього ви довгий час перебували в пустелі.
8 Пізніше Я привів вас у край аморейців, що мешкали на другому боці Йордану. Коли ж вони почали воювати з вами, то Я віддав їх у ваші руки, так що ви заволоділи їхнім краєм, а їх самих Я вигубив перед вами.
9 Тоді виступив моавський цар Валак, син Ціппора, й також почав воювати з Ізраїлем. Він послав людей , аби покликали Валаама, сина Беора, проклясти вас.
10 Але Я не захотів слухати Валаама, й він став вас благословляти. Таким чином Я врятував вас з його рук.
11 Ви перейшли Йордан і підійшли до Єрихона. З вами воювали єрихонські мешканці, а потім аморейці, періззейці, ханаанці, хеттейці, гіргашейці, гіввійці та євусейці, але Я віддав їх усіх у ваші руки.
12 А ще Я посилав перед вами шершнів , які проганяли їх (ворогів ) перед вами. Так що не вашим мечем і не вашим луком були переможені два аморейських царі!
13 Я дав вам землю, яку ви не обробляли, а також міста, яких ви не будували, але в них поселились. Ви споживаєте плоди з виноградників і оливкових дерев, яких ви не садили.
14 Тому бійтеся Господа і служіть Йому щиро й віддано; геть відкиньте богів, яким служили ваші прабатьки на другому боці Ріки (Євфрат ) і в Єгипті, але служіть лише Господу!
15 Якщо ж вам не подобається служити Господу, то вибирайте собі сьогодні, кому будете служити: чи богам, яким служили ваші прабатьки, на тому боці Ріки (Євфрат ), чи богам аморейців, у краю яких ви живете. Проте я і мій дім будемо служити Господу!
16 Відповідаючи, народ сказав: Нехай так не станеться ніколи, щоб ми залишили ГОСПОДА , аби служити іншим богам!
17 Адже Господь, Бог наш, вивів нас і наших батьків з єгипетського краю, з дому неволі; Він учинив перед нашими очима всі великі чудеса, й охороняв нас протягом усієї дороги, якою ми йшли, а також між усіма народами, через землі яких ми проходили.
18 Господь прогнав перед нами всі народи, в тому числі й аморейців, які мешкали в цьому краю. Отже, ми також будемо служити Господу, тому що Він є нашим Богом!
19 Ісус знову промовив до народу: Вам не легко буде служити Господу, оскільки Він є Богом Святим! Він – Бог ревнивий , Який не простить вам ваших беззаконних учинків (зради ) та ваших гріхів!
20 Але знайте: коли ви залишите Господа й почнете служити чужим богам, то Він від вас відвернеться і спровадить на вас лихо й вигубить вас, хоч перед тим Він був добрим до вас!
21 Але народ знову відповів Ісусові: Ні, ми будемо служити лише Господу!
22 Тоді Ісус промовив до народу: Ви самі є свідками проти себе, що ви обрали собі Господа, аби Йому служити. А вони відповіли: Так, ми – свідки!
23 Тому негайно відкиньте від себе чужих богів, які є ще у вас, – підсумував Ісус , – і цілковито прихиліть ваші серця до Господа, Бога Ізраїлю!
24 І народ знову запевнив Ісуса: Ми служитимемо Господу, нашому Богові, і Його голосу будемо слухатись!
25 Того дня Ісус уклав з народом Заповіт, – там, у Сихемі, він (Ісус ) дав йому закони і постанови .
26 Ісус записав ті слова у книгу Божого Закону. Тоді він узяв великого каменя і поставив його під дубом, що неподалік Господньої Святині.
27 Після цього Ісус промовив до всього народу: Оцей камінь буде в нас свідком, оскільки він чув усі сказані Господом слова, які Він говорив нам. Він буде свідчити проти вас, якби ви зрадили вашого Бога!
28 І відпустив Ісус народ – кожного до свого наділу.
Смерть та поховання Ісуса
29 Після всіх цих подій Господній слуга Ісус, син Навина помер у віці ста десяти років.
30 Його поховали в краю його спадщини, в Тімнат-Сераху, що на Єфремовому нагір’ї, на північ від гори Ґааш.
31 Ізраїль служив Господу протягом усього часу життя Ісуса, а також протягом життя старійшин, що пережили Ісуса, й котрі були свідками всіх Господніх звершень, які Він учинив для Ізраїлю.
Поховання костей Йосифа
32 Кості Йосифа, які Ізраїльтяни винесли з Єгипту, вони поховали в Сихемі, на тому самому полі, що придбав Яків у синів Гамора, Сихемового батька, за сто кесіт (срібняків ), і яке дісталось у наділ Йосифовим нащадкам.
Смерть та поховання Єлеазара, сина Аарона
33 Помер також і Єлеазар, син Аарона. Його поховали в наділі його сина Пінхаса на Єфремовому нагір’ї.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)