1 Чи ти знаєш про час, коли народжують гірські кози, або може ти спостерігав болі ланей при пологах?
2 Хіба це ти встановлював, скільки місяців вони мають ходити вагітними, і чи тобі відомий час, коли вони будуть народжувати ?
3 Вони стають навколішки й народжують своїх малят, звільняючись таким чином від своєї вагітності.
4 Їхня малеча підростає, набирається сил на відкритому просторі, потім залишає своїх матерів, і більше до них не повертається.
5 Хто подарував волю дикому ослу? Хто розв’язав цій дикій тварині пута,
6 якій Я призначив степ помешканням, а солончаки – його місцем перебування?!
7 Він зневажає гармидер міста і не чує криків погоничів;
8 він нишпорить по горах, шукаючи собі їжу, й знаходить потрібну травичку.
9 Чи захоче тобі служити дикий буйвол? Чи ночуватиме він біля твоїх ясел?
10 Чи ти міг би запрягти дикого буйвола у шлею, щоб він міг орати? Хіба він боронуватиме з тобою поле?
11 Хіба ти зможеш на нього покластися лише через те, що він має велику силу? Чи використаєш його у своїй праці?
12 Чи зможеш бути впевненим, що він допоможе зібрати врожай і завезе його на твій тік ?
13 Страусиха весело розмахує крилами, але хіба це крило і пір’я лелеки, який літає ?
14 Вона залишає на землі свої яйця, які зігріваються в піску,
15 але нерідко вона їх забуває на поверхні, – так що сама може їх розчавити, або їх розтопчуть польові звірі.
16 Вона жорстоко й недбало ставиться до своїх дітей, наче вони не її діти, – її не турбує, що всі її турботи будуть надаремними.
17 Адже Бог позбавив її здорового глузду, й не наділив її розумом.
18 Проте вона швидко бігає і, злякавшись , може піднятись на узгір’я й звідти поглузувати з коня і навіть з його вершника.
19 Хіба ти даєш коневі силу, покриваючи його карк (зашийок ) гривою?
20 Хіба ти навчив його стрибати, наче сарана? Його могутній храп наганяє страх.
21 Він б’є копитами по землі, ніби потішаючись своєю силою, без страху кидається назустріч зброї ворога.
22 Він наче глузує над страхом, нічого не боїться, і не відвертається від меча.
23 Над ним брязкотить сагайдак, вістря списа і ратище,
24 але він, тремтячи від нетерпіння, з лютістю розбиває копитом землю, й, чекаючи сигналу труби, не може стояти спокійно.
25 На сигнал труби він відповідає протяжним іржанням, бо вже здалеку відчуває битву, чує голосні заклики військових командирів…
26 Хіба силою твого розуму ширяє в небі яструб, простягаючи свої крила на південь?
27 Чи за твоїм наказом підіймається вгору орел, і на вершині влаштовує своє гніздо?
28 На скелі він мешкає і ночує на зубчастих вершинах твердині.
29 Його зіркі очі вдивляються в далечінь, вистежуючи собі їжу.
30 Його орлята годуються кров’ю, тому він завжди там, де з’явився труп.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)