1 Так говорить Господь: Ось Я здійму проти Вавилона й проти мешканців Халдеї нищівний вітер.
2 І пошлю проти міста Вавилона чужинців, на зразок віяльників, які пустять його за вітром і спустошать його край, нападаючи на нього в час недолі з усіх боків.
3 Тож нехай лучник тугіше натягує свою тятиву, і нехай одягне свою кольчугу! Не щадіть його юнаків, – знищіть усе його військо!
4 Нехай вони падають ураженими на халдейську землю, – прошитими стрілами на майданах Вавилона .
5 Хоч земля Ізраїлю та Юди сповнена беззаконням проти Святого Ізраїлевого, проте вона все ж не залишалася овдовілою відносно свого Бога, Господа Саваота!
6 Втікайте з-посеред Вавилона, і кожен нехай рятує своє життя, аби вам не загинути за його провини, оскільки настав час Господньої помсти. Він відплатить йому за його вчинками .
7 Золотою чашею в руках Господа був Вавилон, від якої впивалася вся земля. Від його (Вавилона ) вина п’яніли народи, чому й божеволіли.
8 Але зненацька Вавилон упав, перетворившись на руїни. Сумуйте за ним, візьміть бальзаму для його ран, може якось вдасться його вилікувати!?
9 Ми лікували Вавилон, але він невиліковний. Залишіть його, і давайте вирушимо кожен у свій край, адже над ним звершується виголошений Небом вирок і сягає аж до хмар.
10 Господь довів на суді справедливість нашої справи. Підемо ж і сповістимо на Сіоні, що учинив Господь, наш Бог!
11 Гостріть стріли, наповнюйте ними сагайдаки. Господь збудив дух у мідійських царів, адже Його задум спрямований проти Вавилона, аби його знищити. Це Господня відплата, помста за Його Храм.
12 Підніміть стяг проти стін Вавилона! Зміцніть дозір спостерігачів , поставте вартових, підготуйте засідку, тому що Господь виконає все, що задумав, і що провістив стосовно мешканців Вавилона.
13 Ти, що мешкаєш понад великими водами та володієш незліченними скарбами, – пам’ятай : наближається твій кінець, – міра твоєї жадібності наповнилась !
14 Господь Саваот присягнувся Собою: Безумовно, Я сповню тебе людьми, наче сараною, й над тобою пролунає їхній переможний клич.
15 Коли Той, Котрий створив землю Своєю силою й облаштував Всесвіт Своєю мудрістю, і Своїм розумом розпростер небеса,
16 загримить Своїм голосом, – негайно зашумлять у небі води, – піднімуться від країв землі хмари, і разом зі зливою заіскряться блискавки, – з невідомих для людей Його сховищ виривається вітер.
17 Нерозумною стає кожна людина у своїй мудрості, якщо не усвідомлює , що кожен золотар на сором собі робить ідола, оскільки вилита ним статуя – обман, позаяк в собі не має життя.
18 Всі вони – марнота, виготовлені хіба що на осміяння, бо в час відплати вони загинуть.
19 Не такою є доля Якова, адже його частка – Творець усього, а Ізраїль – плем’я його спадщини, – Господь Саваот Його Ім’я.
20 Вавилон же – Мій молот, знаряддя війни, – ним Я караю народи й ним знищую царства.
21 Тобою, Вавилоне , Я вражаю коня та його вершника, – тобою розбиваю колісницю та її візника;
22 тобою вражаю чоловіка та жінку й тобою знищую старого та молодого, юнака й дівчину;
23 тобою вражаю пастиря та його стадо, й тобою вражаю рільника та його упряжку з волами, – зрештою тобою караю володарів та їхніх вельмож.
24 Але на ваших очах Я відплачу Вавилонові та всім мешканцям Халдеї за всі їхні злочини, які вони учинили на Сіоні, – говорить Господь.
25 Ось Я виступаю проти тебе, нищівна горо, – говорить Господь, – яка нищила всю землю! Я простягаю проти тебе Свою руку, й скину тебе зі скелі, перетворивши тебе на обгорілу гору.
26 Вже не візьмуть (не витешуть ) з тебе наріжного каменя, або каміння на фундамент, адже ти будеш вічною руїною, – говорить Господь.
27 Підійміть військові стяги по всій землі, затрубіть у труби між народами, визначте на війну з ним народи, закличте до боротьби з ним царства Арарату, Мінні й Аскеназу , – призначте проти нього головнокомандуючого, виставіть кінноту, що була б як наїжачена колючками сарана.
28 Крім того, відокремте (освятіть ) проти нього народи, – царів мідійських, – їхніх намісників, усіх його можновладців, а також кожний підвладний їм край.
29 Здригнеться земля, й затремтить, як від болю, тому що Господь виконає Свій задум щодо Вавилона, аби перетворити вавилонський край на пустелю без мешканців.
30 Вавилонські лицарі перестануть воювати й сидітимуть у фортецях, – їхні сили вичерпані, і вони стануть, наче полохливі жінки; його оселі будуть спалені, а його засуви – зламані.
31 Гонець біжить назустріч іншому гінцю, і вісник – назустріч іншому вісникові, аби повідомити вавилонському цареві, що його столиця оточена з усіх боків і здобута ворогами .
32 Всі броди захоплені, болота вкриті тростиною (очеретом ), спалені вогнем, тому його воїнів-захисників охопив жах.
33 Адже так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Вавилонська дочка уподібнилась до току перед молотьбою, – незабаром наступить для неї час жнив!
34 Вавилонський цар Навуходоносор мене пожирав і нищив, відкинув мене, як спорожнілий посуд, – проковтнув мене, як морське чудовисько, наповнивши своє черево моїми ласощами, – і нарешті викинув мене.
35 Насильство, завдане мені, й мої страждання лежать на Вавилоні, – каже колишній мешканець Сіону. Моя кров – на халдейських громадянах, – підтвердить Єрусалим.
36 Тому так говорить Господь: Ось Я заступлюсь у твоїй справі й на суді відплачу за тебе, – і перетворю його море на пустелю, осушу його водні джерела.
37 Вавилон перетвориться на купу руїн, – стане лігвищем шакалів, страхіттям і посміховиськом без мешканців.
38 Заревуть усі разом, як леви, – скиглитимуть, як молоді левенята.
39 Коли вони розгарячаться, Я справлю для них бенкет і впою їх до божевілля. Вони заснуть вічним сном і не прокинуться, – говорить Господь.
40 Я поведу їх, як ягнят, – як баранів з козлами на жертовне заклання.
41 Отже, впаде Вавилон , – буде підкорена гордість всієї землі! Вавилон стане страхіттям між народами.
42 Море підійметься над Вавилоном, – бурхливі хвилі накриють його.
43 Його міста стануть пустелею, – сухою землею і порожнім степом, куди не ступить нога людини, й ніхто ніколи не поселиться.
44 Я покараю вавилонського бога Бела і вихвачу з його пащі те, що він пожирав. Більше ніколи не будуть до нього збиратись народи, а вавилонська стіна впаде.
45 Виходь з-поміж нього, Мій народе, і нехай кожен з вас рятує своє життя від полум’яного гніву Господа.
46 Не падайте духом і не лякайтесь різних чуток, які розпускаються по краю. Адже одного року буде розповсюджуватись одна чутка, а другого – ходитиме інша поголоска. В країні почнеться насильство, коли один вельможа повставатиме на іншого вельможу.
47 Ось чому наближається час, коли Я покараю вавилонських ідолів. Увесь його край вкриється ганьбою, оскільки скрізь лежатимуть вбиті люди .
48 Тоді небеса, земля і все, що на них, зрадіють, дізнавшись про кінець Вавилону, тому що з півночі вирушать на нього руйнівники, – говорить Господь.
49 Вавилон мусить впасти за вбитих у Ізраїлі, як за панування Вавилону падали вбиті по всій землі.
50 Ви, врятовані від меча, йдіть і не зупиняйтесь! Ті, що опинились далеко на чужині, не забувайте Господа, і нехай думка про Єрусалим зберігається у вашому серці.
51 Нам було соромно, коли ми слухали про знущання над нами , – ганьбою вкривались наші обличчя, коли чужинці вдерлись у святий Господній Храм.
52 Тому надходить час, – говорить Господь, – коли Я знищу його (Вавилона ) бовванів, а по всьому його краю стогнатимуть поранені.
53 Адже хоча б Вавилон піднявся на небо, і хоч би укріпився своєю силою на височині, то й тоді нагрянуть на нього від Мене спустошувачі, – говорить Господь.
54 З Вавилону доноситься голосіння, – звуки великого руйнування з халдейського краю!
55 Незабаром Господь знищить Вавилон і тоді стихне його невмовкаючий гамір. Хоча би буруни халдеїв вирували, як великі води, утворюючи гучне клекотіння,
56 на Вавилон прийде руйнівник, – його (Вавилону ) воїни будуть захоплені в полон , а їхні луки будуть поламані, позаяк Господь є Богом відплати. Він карає по заслузі.
57 Я до сп’яніння напою його можновладців, – його мудреців, його намісників, його урядовців і його воїнів. Вони заснуть вічним сном і вже не прокинуться, – говорить Цар, на Ім’я Господь Саваот!
58 Так говорить Господь Саваот: Широкі стіни Вавилона таки будуть зруйновані, а його високі брами будуть спалені вогнем, так що надаремно працювали цілі народи, а племена виснажувались, будуючи для вогню…
59 А ось слова, які заповів пророк Єремія Серайї, синові Нерія, онукові Махсеї, коли Серайя, начальник царських постельників , вирушав разом з Юдейським царем Седекією, в четвертому році його царювання, до Вавилона.
60 Єремія на одному сувої записав про всі лиха, які мають спіткати Вавилон, тобто усі слова, які до цього вже були провіщені й записані щодо майбутнього Вавилона.
61 І сказав Єремія Серайї: Коли прийдеш до Вавилона, то прослідкуй за тим, аби були прочитані усі ці слова,
62 після чого помолись: Господи, Ти сказав про це місце, що знищиш його, так що не буде в ньому мешкати ані людина, ані скотина, – воно стане вічною пустелею.
63 Потім, щойно закінчиш читати цей сувій, то прив’яжи до нього камінь і кинь його в ріку Євфрат.
64 При цьому оголоси: Так потоне Вавилон і вже не підійметься від усіх тих нещасть, які Я на нього наведу, оскільки не буде в нього сили. (На цьому закінчилось доручення Єремії).
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)