Провини відділили народ від Бога
1 Господня рука не стала неспроможною аби спасати, а Його вухо не притупилось, щоб слухати.
2 Ні! Це ваші провини відділили вас від вашого Бога, і ваші гріхи закрили від вас Його обличчя так, що Він не чує.
3 Адже ваші руки заплямовані кров’ю, а ваші пальці – беззаконням; ваші уста говорять неправду, і ваш язик лихословить.
4 Ніхто не закликає до правди, і не дбає про справедливе правосуддя. Кожен надію покладає на порожні слова, і говорить неправду, оскільки вагітні пороком і породжують злочин, –
5 висиджують гадючі яйця й плетуть сіті павука. Хто споживає їхні яйця, вмирає, а коли ж розіб’є, виповзе звідти гадюка.
6 Їхнє павутиння непридатне для одягу, – в їхнє рукоділля неможливо зодягнутися. Адже всі їхні вчинки злочинні, а на їхніх руках сліди насильства;
7 їхні ноги спрямовані до зла і поспішають на пролиття невинної крові; їхні думки – суцільне беззаконня, – спустошенням і знущанням позначені їхні дороги.
8 Шляхи миролюбства їм невідомі, й немає правосуддя на їхніх дорогах. Вони самі обрали собі криві стежки, тому кожен, хто ними ходить, не знатиме спокою.
Усвідомлення власних провин і гріхів
9 Ось чому таке далеке від нас правосуддя і не доходить до нас справедливість. Ми очікуємо на світло, але навкруги лише темрява, – жадаємо сяйва, а ходимо в темряві,
10 йдемо, наче сліпі, обмацуючи стіну, – як незрячі ходимо навпомацки, спотикаємося в полудень, наче в сутінках, – живемо в темряві, як померлі.
11 Всі ревемо, як ведмеді, або туркочемо, як голуби. Ми очікували правосуддя, але його немає, спасіння, – але воно далеко від нас.
12 Адже великі наші провини перед Тобою, і наші гріхи свідчать проти нас. Ми усвідомлюємо наше беззаконня, і знаємо наші злочини, –
13 ми зраджували і були невірними Господу, відвертаючись від нашого Бога; ми розмовляли лише про насильство й відступництво, – вагітніли й народжували з серця фальшиві слова.
14 Тому правосуддя відступило, і справедливість відійшла далеко, – правда спотикнулась на рівній площі, й чесність не може ввійти.
15 Так правди не стало взагалі, а хто уникає зла, того грабують. Господь побачив, що нема правосуддя, і засмутився.
Викупитель Сіону
16 Він також бачив, що немає захисника, – і був вражений, що нема кому заступитись. Тоді Він застосував Свою силу, і Його справедливість підтримала Його:
17 Він одягнув праведність, як панцир, і поклав на Свою голову шолом спасіння; Він зодягнувся в шати помсти і огорнувся запалом ревності, як плащем.
18 Він усім відплатить за їхніми вчинками: Своїм супротивникам жорстокістю, – Своїм ворогам – помстою. Віддасть заслужене й островам.
19 Тремтітимуть перед Господнім Іменем на заході; злякаються Його слави і на сході, адже гнів Господа нагряне на ворогів, як гірський потік, – Господній подув їх прожене.
20 Тоді прийде до мешканців Сіону їхній Викупитель, – до нащадків Якова, котрі відвернулись від гріха, – запевняє Господь.
21 Що ж до Мене, то Мій Заповіт з ними такий: – говорить Господь, – Дух Мій, Який є на тобі, та Мої слова, які Я вклав у твої уста, не відійдуть від твоїх уст та від уст твоїх нащадків, як і від уст їхніх нащадків, відтепер і повіки, бо так заповів Господь!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)