Ти сам себе знищив, Ізраїлю!
1 Коли, бувало, Єфрем говорив, усі тремтіли, – він був шанованим в Ізраїлі, але через Ваала він провинився і помер.
2 Та й тепер (Ізраїльтяни ) продовжують грішити, виготовляючи собі зі свого срібла й за своїм уподобанням ідолів, які є нічим іншим, як ділом ремісників. Потім самі кажуть людям, котрі приносять жертви: Цілуйте тельців.
3 Через це вони уподібняться до ранкового туману, до роси, що вранці зникає, – вони, як полова, піднята вітром з току, і як дим з комина.
4 Але Я – Господь, твій Бог з часу виходу з єгипетського краю, а іншого Бога, крім Мене, ти не можеш знати, бо крім Мене немає у тебе Спасителя.
5 Я турбувався про тебе в пустелі, в спекотному краї.
6 Ви ж, коли знайшли собі пасовища, і самі вдосталь наситились, то ваше серце загордилось і почало Мене забувати.
7 Тому Я став для вас, як лев, – чатуватиму на дорозі, як леопард.
8 Я накинусь на вас, як розлючена через втрату дітей ведмедиця, і розірву груди, де замкнене ваше серце, – там, на місці пожеру вас, як лев, що розриває польового звіра.
9 Ти сам себе знищив, Ізраїлю, виступивши проти свого Помічника!
10 Де тепер твій цар, котрий міг би тобі допомогти, і де твої можновладці в усіх твоїх містах, про яких ти просив: Дай нам царя і можновладців?
11 І Я давав вам царя, хоча й робив це у Своєму обуренні, – і в Своєму гніві Я забирав його.
12 Беззаконня Єфрема зав’язане у вузол, і його гріх там захований .
13 Його огортають болі, наче у породіллі, але він залишається нерозумною дитиною, бо інакше не затримувався б, коли настав час народжувати.
14 І все ж, Я міг би визволити їх від шеолу, – викупити їх від смерті, сказавши : Смерте, де твоє жало? Шеоле, де твоя перемога? Проте жалю до них у Мене немає.
15 Хоч Єфрем між братами плодючий, обов’язково налетить східний вітер від Господа з пустелі й висушить його джерела, – навіть його криниці висохнуть. Цей вітер спустошить усі скарби й увесь коштовний посуд краю .
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)