Спорудження жертовника та відновлення жертвоприношень
1 Коли настав сьомий місяць, з того часу як Ізраїльтяни почали жити в своїх містах, і весь народ, як один чоловік, зібрався в Єрусалимі,
2 тоді Ісус, син Йоседека, разом зі своїми братами, священиками, а також Зоровавель, син Шеалтіїли, зі своїми братами взялись за спорудження жертовника Богові Ізраїлю, щоб на ньому приносити жертви всепалення, як написано в законі Мойсея, Божого чоловіка.
3 А коли поставили той жертовник на його колишньому місці, – хоча й відчували страх перед чужоземними народами, – вони почали приносити на ньому жертви всепалення для Господа, вранці та ввечері.
4 Вони також відзначили Свято Наметів за написаним, приносячи щодня жертви всепалення у належній кількості, відповідно до прописаних вимог на кожен день.
5 Потім, крім постійних жертв всепалення, приносили жертви всепалення з нагоди новомісяччя, а також на всі посвячені Господу свята; крім того, жертви всепалення від кожного, хто за власним бажанням жертвував для Господа.
6 Отже, хоч фундамент Господнього Храму ще не було покладено, від першого дня сьомого місяця почали приносити жертви всепалення для Господа.
7 Тоді ж почали видавати гроші каменярам і теслярам, а сидонцям і тирійцям харчі, напої та олію, щоб доставляли кедрове дерево з Лівану морем до Яффи, на що був дозвіл перського царя Кіра.
Закладення фундаменту Господнього Храму
8 А другого року після їхнього прибуття до Божого Храму в Єрусалимі, в другому місяці, Зоровавель, син Шеалтіїли, Ісус, син Йоседека, та всі інші їхні брати, а також священики й левіти разом з усіма людьми, котрі повернулись з полону в Єрусалим, розпочали будівництво. Левітів у віці двадцяти років і вище призначили керувати роботами під час будівництва Господнього Храму.
9 Ось перелік людей, які здійснювали керівництво й нагляд за виконанням праці з будівництва Божого Храму: Ісус зі своїми синами та братами, Кадміїл та його сини, нащадки Юди, а також левіт Хенадад зі своїми синами і своїми братами.
10 Коли будівничі заклали фундамент Господнього Храму, виступили священики, одягнуті в урочисті шати, з трубами, а також левіти, нащадки Асафа, з цимбалами, щоб прославити Господа за постановою Ізраїльського царя Давида.
11 Вони поперемінно прославляли і дякували Господу, повторюючи, що Він добрий, і Його милосердя над Ізраїлем триває вічно. Так само й весь народ голосно вигукував, вихваляючи Господа за те, що був закладений фундамент Господнього Храму.
12 Численні священики й левіти, а також глави батьківських родин , люди похилого віку, які ще бачили перший Храм, спостерігаючи, як закладали основу нового Храму, голосно плакали, хоч багато людей радісно вигукували,
13 так що було важко розрізняти голосні вигуки радості від зойків плачу інших людей, адже народ потужно вигукував, і той голос було чути дуже далеко.