1 Після цього Мойсей скликав увесь Ізраїль й сказав їм: Ви бачили все, що Господь учинив перед вашими очима в єгипетському краю фараонові, всім його слугам та всій його землі, –
2 ті великі випробування, які бачили ваші очі, та великі ознаки й чудеса,
3 але аж до цього дня Господь не дав вам серця, яке б розуміло, очей, які би бачили, та вух, які б чули.
4 Сорок років я провадив вас пустелею. Ваш одяг не псувався, а ваше взуття на ваших ногах не зносилося.
5 Ви не їли хліба й не пили вина та міцного напою. І все це для того , щоб ви зрозуміли, що Я – Господь, ваш Бог.
6 А коли ви прийшли на це місце, і супроти нас виступили війною Сіхон, цар Хешбона, та Оґ, цар Башану, то ми їх розбили,
7 забрали їхній край і дали його у власність племенам Рувима, Ґада та половині племені Манассії.
8 Отже, дотримуйтеся слів цього Заповіту й виконуйте їх, аби вам щастило в усьому, що будете чинити.
9 Ви всі сьогодні стоїте перед Господом, вашим Богом, глави ваших племен, ваші старійшини й ваші начальники, всі ізраїльські мужі,
10 ваші діти, ваші жінки та ваші приходці, які є серед твого табору, від твого дроворуба й до твого водоноса,
11 щоби під присягою ти уклав Заповіт із Господом, своїм Богом, який Господь, твій Бог, укладає сьогодні з тобою,
12 щоб сьогодні оголосити тебе Своїм народом, а Він буде твоїм Богом, як Він пообіцяв тобі та як присягнувся твоїм батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову.
13 Я укладаю цей Заповіт, скріплений присягою, не лише з вами, –
14 з кожним, хто тут присутній з нами сьогодні перед Господом, нашим Богом, але і з тими, кого сьогодні з нами тут немає.
15 Адже ви знаєте, як ми жили в єгипетському краї та як переходили поміж народами, яких обминали.
16 Ви бачили їхні гидоти та їхні ідоли, яких вони мають , – дерево й камінь, срібло й золото.
17 Нехай же серед вас не буде чоловіка чи жінки, сім’ї чи племені, у кого серце нині відвернулося б від Господа, нашого Бога, щоби піти служити богам тих народів! Нехай не буде серед вас кореня, який пускав би пагони отрути та полину!
18 Отже, коли хтось , почувши слова цього прокляття, тішив себе у своєму серці благословенням, кажучи: У мене буде все добре, навіть якщо я ходитиму в свавіллі свого серця, – то не повинно статися так, щоб зі спрагненим загинув би той, хто спраги не відчуває.
19 Господь не захоче йому простити, і Господній гнів та Його ревнощі безперечно запалають тоді на того чоловіка. На нього впадуть усі прокляття, записані в цій книзі, й Господь зітре його ім’я з-під небес.
20 Господь відокремить його від усіх Ізраїльських племен на загибель, згідно з усіма прокляттями Заповіту, записаними в книзі цього закону.
21 Наступне покоління – ваші сини, які постануть після вас, та приходці, які прийдуть з далекої землі – побачать кари тієї землі та хвороби, які Господь пошле на неї, а також
22 пожарище, сірку та сіль. Адже вся ця земля не буде засіватися та не родитиме, і не з’явиться на ній жодна зелень, як після знищення Содома і Гоморри, Адми і Цевоїма, які Господь знищив у Своєму обуренні та в Своєму гніві.
23 Тоді всі народи скажуть: І за що Господь учинив таке з цією землею? Яка причина такого великого обурення та гніву!
24 І самі ж дадуть відповідь: За те, що вони відкинули Заповіт Господа, Бога своїх батьків, який Він уклав з ними, коли виводив їх з єгипетського краю.
25 Вони відступили й служили іншим богам, поклоняючись їм – богам , яких вони не знали, і яких Він їм не давав.
26 Тому Господь запалав гнівом на той край, так що впали на нього всі прокляття, записані в цій книзі.
27 Господь вирвав їх з їхньої землі в пориві гніву, запалу та великого обурення, й закинув їх до іншого краю, як це бачимо сьогодні.
28 Те, що скрите, належить Господу, нашому Богу, а відкрите – нам та нашим дітям навіки, щоб ми виконували всі слова цього Закону.