1 Коли побачиш вола свого ближнього чи його вівцю, що заблукали, то не оминай їх, а неодмінно відведи їх своєму ближньому.
2 А якщо твій ближній не мешкатиме близько від тебе, і ти не знатимеш його, то приведеш заблудле до свого дому, і воно буде в тебе, доки твій ближній не шукатиме його. Тоді повернеш скотину йому.
3 Так само учиниш з його ослом, так само зробиш з його одягом і так само вчиниш з будь-якою загубленою річчю свого ближнього, яку він загубив, а ти знайшов. Не можна тобі ухилятись від цього .
4 Коли побачиш осла свого ближнього чи його вола, що впали на дорозі, не ухиляйся від них, а неодмінно допоможи йому їх підняти.
5 Жінка не носитиме чоловічого одягу, а чоловік не одягатиме жіночого вбрання. Кожний, хто таке чинить, огидний для Господа, твого Бога.
6 Якщо в дорозі трапиться тобі на якомусь дереві пташине гніздо, чи на землі, з пташенятами чи з яйцями, і мати висиджує пташенят чи яйця, то не забиратимеш матері разом з малятами.
7 Матір обов’язково відпустиш, а малят можеш забрати собі, аби тобі було добре, і щоб ти був довголітнім.
8 Якщо побудуєш новий дім, то зробиш на своєму даху поручні, щоб не спровадити на свій дім крові, якби хтось упав з нього.
9 Не засіватимеш у своєму винограднику іншого виду насіння , щоб не стало святим усе : і врожай посіяного насіння, і врожай виноградника.
10 Не оратимеш волом разом з ослом.
11 Не одягатимешся в одяг зі змішаного прядива – з вовни та льону разом.
12 На чотирьох краях свого плаща, яким ти покриваєшся, зробиш собі китиці.
Настанови про шлюб
13 Якщо хтось візьме дівчину за дружину, ввійде до неї і, зненавидівши її,
14 наговорить на неї наклепницьких слів, розпустить про неї погану славу і скаже: Я взяв цю жінку, але, зблизившись з нею, не знайшов у неї ознак дівоцтва.
15 Тоді батько й мати дівчини візьмуть і принесуть ознаки дівоцтва дівчини до старійшин міста, до брами,
16 і батько дівчини скаже старійшинам: Я віддав свою дочку цьому чоловікові за дружину, але він зненавидів її.
17 До того ж він зводить наклеп, дорікаючи нам такими словами: Я не знайшов у вашої дочки ознак дівоцтва. Проте ось докази дівоцтва нашої дочки! – і розгорнуть перед старійшинами міста її одяг.
18 Тоді старійшини того міста візьмуть цього чоловіка й покарають його.
19 Стягнувши з нього сто срібняків, віддадуть їх батькові дівчини за те, що той знеславив Ізраїльську дівчину. Вона ж залишиться його дружиною, і він вже ніколи не зможе її прогнати.
20 Але якщо його слова виявляться правдивими, і ознак дівоцтва дівчини не буде знайдено,
21 то дівчину приведуть до дверей дому її батька, і мешканці її міста поб’ють її камінням. Вона помре за те, що скоїла ганебний вчинок в Ізраїлі, чинячи розпусту в домі свого батька. Так викорениш зло з-посеред себе.
22 Якщо буде упійманий чоловік, який зійдеться з жінкою, одруженою з іншим чоловіком, то обох покарають на смерть, як чоловіка, який увійшов до чужої жінки, так і ту жінку. Так викорениш зло з Ізраїлю.
23 Якщо якусь незайману дівчину, заручену з чоловіком, зустріне в місті інший чоловік і зійдеться з нею,
24 то виведете обох до брами їхнього міста й поб’єте їх камінням до смерті. Дівчину за те, що в місті не волала про допомогу , а чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього. Так викорінюватимеш зло з-посеред себе.
25 Але якщо чоловік зустріне заручену дівчину в полі, схопить її і зґвалтує її, то помре тільки чоловік, який це скоїв,
26 а дівчині не робіть нічого. Дівчина не вчинила смертного гріха, оскільки це те саме, якби хтось напав на свого ближнього й убив його. Такою ж є і ця справа.
27 Адже він зустрів її в полі, а заручена з іншим дівчина волала про допомогу , але не було кому її врятувати.
28 Коли чоловік зустріне незайману дівчину, яка ще не заручена, схопить її, злучиться з нею і їх застануть на цьому,
29 то чоловік, який це скоїв, віддасть батькові дівчини п’ятдесят срібняків, а вона буде його дружиною. Через те що скривдив її, він більше ніколи не зможе її прогнати.
30 Жоден чоловік не повинен брати дружини свого батька й не відкривати подолу одягу свого батька .
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)