Зустріч Самуїла і Саула
1 Жив один чоловік з Веніямінового племені на ім’я Кіш, син Авіїла, внук Церора, правнук Бекората, праправнук Афія, веніямінець, – досить заможна людина.
2 В нього був син на ім’я Саул, – молодий та статечний чоловік, – не було серед Ізраїльських синів вродливішого за нього; крім того він був на голову вищий від усіх людей.
3 Одного разу в Саулового батька Кіша пропали ослиці, й Кіш сказав своєму сину Саулу: Візьми з собою когось із слуг та й піди, пошукай ослиць!
4 Вони пройшли все Єфремове нагір’я, перетнули Шалішову рівнину, але не знайшли. Тоді пройшли Шаалімську долину, – не було також. Так вони пройшли все Веніямінове володіння, а ослиць не знайшли.
5 Коли вони дійшли до околиць Цуфа, Саул сказав своєму слузі, що був з ним: Пора нам повертатись, аби мій батько, замість ослиць, не почав хвилюватись вже за нас!
6 Але той відповів йому: Ось у цьому місті є Божий чоловік, – дуже поважна людина, – все, що він скаже, неодмінно справджується. Тож зайдемо туди, – може він нам щось підкаже відносно нашої подорожі, яку звершуємо.
7 Саул сказав своєму слузі: Піти можна, але що ми занесемо тому чоловікові? Адже хліб у наших торбинах скінчився, а якогось гостинця немає, щоб занести Божому чоловікові. Що в нас є?
8 Відповідаючи Саулові, слуга запропонував: Ось у мене є четвертина срібного шекля, – я готовий віддати його Божому чоловікові, й він щось нам підкаже відносно нашої подальшої дороги.
9 [Раніше в Ізраїлі було так, що кожен, хто мав намір отримати Божу пораду, говорив так: Ходімо до ясновидця! Адже теперішніх пророків раніше називали ясновидцями].
10 Тоді Саул сказав своєму слузі: Твоя порада слушна! Давай підемо! Отже, вони пішли в місто, де жив Божий чоловік.
11 Підіймаючись по узгір’ю в місто, вони зустріли дівчат, які сходили набрати води, й запитали їх: Чи є тут ясновидець?
12 Відповідаючи, ті сказали: Так, зараз ви його зможете побачити! Але поспішіть, адже щойно він прийшов до міста, а сьогодні у народу жертвоприношення на пагорбі.
13 Як увійдете в місто, зразу шукайте його, перш ніж він підійметься на узвишшя задля жертовної трапези, тому що народ не почне їсти, доки він не прийде, позаяк він має благословити жертву, – і лише після цього почнуть їсти гості. Поспішайте, – ви ще його застанете.
14 Тож вони прибули до міста. Коли вони входили у браму міста, Самуїл якраз йшов їм назустріч, аби піднятись на пагорб.
15 Господь же, за день до приходу Саула, відкрив Самуїлові повідомивши:
16 Завтра, цієї самої пори, пришлю до тебе чоловіка із Веніямінового краю, аби ти помазав його на володаря над Моїм народом Ізраїлем, – він визволить Мій народ з рук филистимців, оскільки Я зглянувся на Мій народ, тому що його волання вже піднялось до Мене.
17 І от, щойно Самуїл побачив Саула, як Господь повідомив йому: Оце той муж, про якого Я тобі говорив: Він і буде владарювати над Моїм народом.
18 У цей момент Саул якраз підійшов до Самуїла посеред брами, і запитав: Скажи мені, будь ласка, де тут дім ясновидця?
19 Відповідаючи, Самуїл сказав Саулові: Я і є ясновидець! Іди попереду мене на узвишшя. Сьогодні ви будете зі мною обідати, а завтра зранку я відпущу тебе й повідомлю тобі все, що хвилює твоє серце.
20 А щодо ослиць, які в тебе пропали три дні тому, то не турбуйся про них, бо вони знайшлися… Хіба не тобі та твоїй родині належить усе найкраще в Ізраїлі?!
21 Відповідаючи, Саул сказав: Я всього лише є сином веніямінця й належу до найменшого з Ізраїлевих племен; до того ж моя родина найменша з усіх родин у племені Веніяміна, – тож навіщо ти говориш мені такі речі?
22 Але Самуїл узяв Саула та його слугу, попідруки ввів їх у світлицю, і запропонував їм найпочесніше місце серед усіх запрошених, яких було близько тридцяти чоловік.
23 А кухареві Самуїл сказав: Подай ту частину, яку я раніше тобі дав, і про яку я тобі говорив, щоб ти відклав її в себе окремо.
24 Тож кухар приніс ціле стегно з усім, що було на ньому, і поклав його перед Саулом, а Самуїл сказав: Це те, що було відкладене для тебе. Те, що лежить перед тобою, бери та їж, адже воно на певний час було відкладене для тебе, ще коли я почав скликати народ! Отже, того дня Саул обідав із Самуїлом.
25 Після того як вони спустились з пагорба до міста, Самуїл розмовляв із Саулом на покрівлі будинку.
26 Там Саул і заночував . Так сталось, що рано-вранці Самуїл покликав перебуваючого на покрівлі Саула, говорячи: Вставай, я проведу тебе! Тож Саул устав, і вони обидва вийшли, він і Самуїл, надвір.
Самуїл помазує Саула на царство
27 І коли вони дійшли до межі міста, Самуїл сказав Саулові: Скажи слузі, аби він пішов попереду нас; і коли той піде, ти затримайся, – сьогодні я сповіщу тобі Боже рішення.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)