POCHWAŁA MĄDROŚCI
Wstęp
1 Przysłowia Salomona,
syna Dawida, króla Izraela:
2 dla poznania mądrości i karności,
dla zrozumienia słów rozsądnych;
3 dla przyjęcia wskazań o rozważnym postępowaniu,
sprawiedliwości, prawości i uczciwości;
4 dla nauczenia bezmyślnych ludzi roztropności,
dania młodym wiedzy i rady.
5 Mądry będzie słuchał i pogłębiał wiedzę,
roztropny przyjmie dobre rady,
6 by zrozumieć przysłowia i przenośnie,
wypowiedzi mędrców i ich zagadki.
7 Bojaźń Pana jest początkiem wiedzy,
tylko głupcy gardzą mądrością i karnością.
Unikaj złego towarzystwa
8 Słuchaj, mój synu, karcenia swego ojca,
nie porzucaj wskazań swojej matki!
9 Są one bowiem jak wspaniały wieniec dla twojej głowy,
jak korale dla szyi.
10 Mój synu, jeśli będą cię zwodzić grzesznicy,
nie ulegaj im.
11 Jeśli powiedzą: Chodź z nami,
zaczajmy się dla rozlewu krwi,
zastawmy bez powodu zasadzkę na niewinnego;
12 pochłońmy ich jak Szeol żywych,
całkowicie – jak tych, którzy zstępują do grobu.
13 Znajdziemy wszelkie kosztowności,
wypełnimy nasze domy łupami.
14 Przyłącz się do nas,
będziemy mieli jedną sakiewkę.
15 Mój synu, nie wyruszaj w drogę z nimi,
trzymaj się z daleka od ich ścieżki,
16 bo ich stopy biegną do zła
i spieszą do rozlewu krwi.
17 Daremnie jednak są zakładane sieci
w miejscu widocznym dla ptaków.
18 Oni przecież czyhają na swoją krew,
zastawiają zasadzkę na swoje życie.
19 Taki jest los każdego, kto bogaci się przemocą,
odbiera ona życie temu, kim zawładnie.
Wołanie Mądrości
20 Mądrość głośno woła na ulicy,
na placach podnosi swój głos.
21 Wykrzykuje na hałaśliwych ulicach,
w bramach miasta wygłasza swoje mowy:
22 Jak długo wy, bezmyślni, będziecie kochać bezmyślność,
szydercy lubować się w szyderstwie,
a głupcy nienawidzić wiedzy?
23 Powróćcie do moich napomnień,
a wyleję na was mego ducha,
dam wam poznać moje słowa.
24 Ponieważ wołałam, a nie chcieliście słuchać,
wyciągałam rękę, a nikt nie zwracał uwagi,
25 odrzuciliście nawet wszystkie moje rady
i nie chcieliście moich napomnień,
26 więc i ja będę się śmiać z waszego nieszczęścia,
będę drwić, gdy ogarnie was przerażenie;
27 gdy ogarnie was przerażenie niczym wicher,
dopadnie nieszczęście niczym huragan;
gdy przyjdą na was trudności i ucisk.
28 Wtedy będą mnie wzywać, lecz nie odpowiem,
będą mnie szukać, ale nie znajdą.
29 Znienawidzili bowiem wiedzę,
nie wybrali bojaźni Pana.
30 Nie chcieli mojej rady,
pogardzili każdym moim napomnieniem.
31 Spożyją więc owoc swego postępowania,
nasycą się swoimi zamysłami,
32 bo zabije ich odstępstwo bezmyślnych
i zniszczy beztroska głupich.
33 Kto jednak mnie słucha, będzie bezpieczny
i wolny od strachu przed złem.
Початок мудрості – страх Господній
1 Притчі Соломона, Давидового сина, Ізраїльського царя,
2 для пізнання мудрості й повчання, осягнення висловлювань розуму;
3 для засвоєння правил розсудливості, справедливості та правосуддя;
4 щоб простих людей навчити кмітливості, юнаків – знання і розсудливості.
5 Мудрий хай слухає і примножує своє знання, а розумний нехай здобуває досвід,
6 як осягнути значення притчі, загадкових слів, висловлювань мудрих та їхніх загадок.
7 Початок мудрості – страх Господній; лише нерозумні нехтують мудрістю та повчанням.
Пересторога від нечестивих порад
8 Прислухайся, сину мій, до повчань свого батька і не відкидай порад своєї матері.
9 Адже вони (повчання ) є чудовим вінком для твоєї голови і золотою оздобою для твоєї шиї.
10 Сину мій, якщо нечестиві будуть тебе зваблювати, то не погоджуйся;
11 коли вони скажуть: Іди з нами у засідку для пролиття крові, – без причини підстережемо невинного,
12 живих проковтнемо їх, як шеол, – цілковито, як тих, що сходять у могилу.
13 Здобудемо багато коштовностей і наповнимо здобиччю наші оселі, –
14 тож зв’яжи з нами свою долю і в нас усіх буде спільний гаманець!
15 Сину мій, не ставай на їхню дорогу, – утримай свої стопи від їхніх стежок!
16 Адже їхні ноги біжать до зла, поспішаючи на пролиття крові.
17 Даремно розтягувати сітку на очах у птахів!
18 Але вони чатують на власну кров, підстерігають свою душу!‥
19 Такі дороги всіх, хто силою здобуває чуже добро, – воно згубить тих, котрі ним заволодівають.
Заклик мудрості
20 Мудрість голосно волає на вулицях, вона підносить свій голос на майданах, –
21 На гомінливих роздоріжжях вона підносить голос, при брамах міста виголошує свою промову:
22 Доки ви, невігласи, будете любуватися неуцтвом? Доки вам, глумливцям, буде подобатись блюзнірство? А ви, нерозумні, доки будете ненавидіти знання?
23 Зверніть увагу на моє застереження! І тоді я зіллю на вас свій дух, поділюсь з вами своїм словом!
24 Адже я закликала, – а ви не хотіли слухати, простягала руки, – а ви не звертали уваги.
25 Ви нехтували всіма моїми порадами, не сприйняли моїх застережень.
26 Тепер я сміятимусь над вашим нещастям, – радітиму, коли вас огорне жах;
27 коли на вас звалиться страх , наче буря, і горе пронесеться над вами, як вихор; коли вас спіткає журба та скрута.
28 Тоді будуть кликати мене, але я не слухатиму; старанно шукатимуть мене, але мене не знайдуть.
29 Тому що зненавиділи знання і не обрали Господнього страху, –
30 не слухали моєї поради й знехтували всіма моїми застереженнями.
31 Тому мусять скуштувати плодів власного обрання і насититись наслідками своїх задумів.
32 Впертість невігласів погубить їх, – безпечність неуків приведе їх до загибелі.
33 А хто мене послухає, житиме безпечно і знайде спокій, не маючи страху перед злом.