Grzech oddala od
1 Boga Ręka Pana nie jest za krótka, aby mogła wybawić,
ani Jego ucho zbyt słabe, aby mogło usłyszeć!
2 Raczej wasze winy są przeszkodą
pomiędzy wami i waszym Bogiem,
wasze grzechy zakrywają Jego twarz
przed wami i nie pozwalają was wysłuchać.
3 Wasze dłonie bowiem są splamione krwią,
a palce – przestępstwem.
Wasze wargi mówią kłamstwa,
wasz język szepce nieprawości.
4 Nikt nie oskarża sprawiedliwie,
nikogo nie sądzą uczciwie.
Opierają się na pozorach i mówią kłamstwa,
poczynają nieprawość i rodzą niegodziwość.
5 Wysiadują jaja żmii
i przędą nici pajęcze.
Kto spożywa ich jaja – umiera,
a jeśli je zgniecie – wykluwa się żmija.
6 Z ich nici nie będzie ubrania,
nie będzie można się okryć ich tkaninami.
Ich dzieła – to dzieła nieprawości,
czyny przemocy są w ich dłoniach.
7 Ich nogi biegną do złego,
spieszą, by przelewać krew niewinną.
Ich myśli – to zamiary nieprawe,
przemoc i zniszczenie są na ich drogach.
8 Nie znają drogi pokoju,
nie ma prawości na ich ścieżkach.
Uczynili krętymi swe drogi,
kto nimi chodzi, nie zazna spokoju.
Lud Boży uznaje swoją winę
9 Dlatego dalekie jest od nas prawo
i sprawiedliwość do nas nie dociera.
Oczekiwaliśmy światła, a oto ciemności,
jasności – a idziemy w mroku.
10 Jak niewidomi wymacujemy ścianę
i jak pozbawieni oczu idziemy po omacku.
Potykamy się w południe jak gdyby o zmroku,
choć w pełni sił – jesteśmy podobni do zmarłych.
11 Wszyscy mruczymy jak niedźwiedzie
i wciąż gruchamy jak gołębice.
Oczekujemy praworządności, lecz jej nie ma,
i wybawienia, lecz jest od nas daleko.
12 Liczne są bowiem przed Tobą nasze przewinienia
i przeciwko nam świadczą nasze grzechy.
Nasze przewinienia są razem z nami,
uznajemy swoje przewinienia:
13 bunt i zapieranie się Pana,
odstępstwo od naszego Boga,
namawianie do ucisku i niewierności,
obmyślanie w sercu i głoszenie słów kłamliwych.
14 Praworządność została odtrącona,
sprawiedliwość stoi z daleka.
Prawda bowiem zachwiała się na placu,
a uczciwość wejść nie może.
15 Brakuje prawdy,
a ten, który unika zła, zostaje ograbiony.
Pan wkracza jako wojownik
Pan to zobaczył i Mu się nie spodobało,
że nie ma praworządności.
16 Zobaczył też, że nie było nikogo,
i zdziwił się, że nikt nie stanął w obronie.
Wtedy przyszło Mu z pomocą Jego ramię
i wsparła Go Jego sprawiedliwość.
17 Założył sprawiedliwość jak pancerz
i hełmem zbawienia osłonił swą głowę.
Nałożył szaty zemsty jako odzienie
i żarliwością się okrył jak płaszczem.
18 Odpłaci każdemu według jego czynów:
swym przeciwnikom – gniewem, swoim wrogom – odwetem,
wyspom da w zamian odpłatę.
19 Mieszkańcy zachodu będą się bać imienia Pana,
ci od wschodu słońca – Jego chwały,
bo nadejdzie jak spiętrzony potok,
gnany tchnieniem Pana.
20 Na Syjon jednak przybędzie jako wybawiciel,
i do synów Jakuba, którzy nawrócili się z grzechów
– wyrocznia Pana.
21 Co do Mnie, to takie jest Moje przymierze z nimi – mówi Pan. Duch Mój, który spoczywa na tobie, i Moje słowa, które włożyłem w twoje usta, niech nie oddalą się od nich ani od ust twego potomstwa, ani od ust dzieci twego potomstwa, odtąd i na wieki – mówi Pan.
Провини відділили народ від Бога
1 Господня рука не стала неспроможною аби спасати, а Його вухо не притупилось, щоб слухати.
2 Ні! Це ваші провини відділили вас від вашого Бога, і ваші гріхи закрили від вас Його обличчя так, що Він не чує.
3 Адже ваші руки заплямовані кров’ю, а ваші пальці – беззаконням; ваші уста говорять неправду, і ваш язик лихословить.
4 Ніхто не закликає до правди, і не дбає про справедливе правосуддя. Кожен надію покладає на порожні слова, і говорить неправду, оскільки вагітні пороком і породжують злочин, –
5 висиджують гадючі яйця й плетуть сіті павука. Хто споживає їхні яйця, вмирає, а коли ж розіб’є, виповзе звідти гадюка.
6 Їхнє павутиння непридатне для одягу, – в їхнє рукоділля неможливо зодягнутися. Адже всі їхні вчинки злочинні, а на їхніх руках сліди насильства;
7 їхні ноги спрямовані до зла і поспішають на пролиття невинної крові; їхні думки – суцільне беззаконня, – спустошенням і знущанням позначені їхні дороги.
8 Шляхи миролюбства їм невідомі, й немає правосуддя на їхніх дорогах. Вони самі обрали собі криві стежки, тому кожен, хто ними ходить, не знатиме спокою.
Усвідомлення власних провин і гріхів
9 Ось чому таке далеке від нас правосуддя і не доходить до нас справедливість. Ми очікуємо на світло, але навкруги лише темрява, – жадаємо сяйва, а ходимо в темряві,
10 йдемо, наче сліпі, обмацуючи стіну, – як незрячі ходимо навпомацки, спотикаємося в полудень, наче в сутінках, – живемо в темряві, як померлі.
11 Всі ревемо, як ведмеді, або туркочемо, як голуби. Ми очікували правосуддя, але його немає, спасіння, – але воно далеко від нас.
12 Адже великі наші провини перед Тобою, і наші гріхи свідчать проти нас. Ми усвідомлюємо наше беззаконня, і знаємо наші злочини, –
13 ми зраджували і були невірними Господу, відвертаючись від нашого Бога; ми розмовляли лише про насильство й відступництво, – вагітніли й народжували з серця фальшиві слова.
14 Тому правосуддя відступило, і справедливість відійшла далеко, – правда спотикнулась на рівній площі, й чесність не може ввійти.
15 Так правди не стало взагалі, а хто уникає зла, того грабують. Господь побачив, що нема правосуддя, і засмутився.
Викупитель Сіону
16 Він також бачив, що немає захисника, – і був вражений, що нема кому заступитись. Тоді Він застосував Свою силу, і Його справедливість підтримала Його:
17 Він одягнув праведність, як панцир, і поклав на Свою голову шолом спасіння; Він зодягнувся в шати помсти і огорнувся запалом ревності, як плащем.
18 Він усім відплатить за їхніми вчинками: Своїм супротивникам жорстокістю, – Своїм ворогам – помстою. Віддасть заслужене й островам.
19 Тремтітимуть перед Господнім Іменем на заході; злякаються Його слави і на сході, адже гнів Господа нагряне на ворогів, як гірський потік, – Господній подув їх прожене.
20 Тоді прийде до мешканців Сіону їхній Викупитель, – до нащадків Якова, котрі відвернулись від гріха, – запевняє Господь.
21 Що ж до Мене, то Мій Заповіт з ними такий: – говорить Господь, – Дух Мій, Який є на тобі, та Мої слова, які Я вклав у твої уста, не відійдуть від твоїх уст та від уст твоїх нащадків, як і від уст їхніх нащадків, відтепер і повіки, бо так заповів Господь!