Odbudowa świątyni
Odnowienie kultu
1 Gdy nadszedł siódmy miesiąc, a Izraelici mieszkali już w swoich miastach, wtedy cały lud zgromadził się w Jerozolimie.
2 Jozue, syn Josadaka, ze swymi braćmi kapłanami, a także Zorobabel, syn Szealtiela, ze swymi braćmi, przystąpili do odbudowy ołtarza Boga Izraela, aby składać tam całopalenia, zgodnie z tym, co zostało napisane w prawie Mojżesza, męża Bożego.
3 Ustawili ołtarz na jego fundamentach, pomimo strachu przed ludami zamieszkującymi tę ziemię, a potem składali na nim całopalenia dla Pana, całopalenia poranne i wieczorne. 4 Następnie, zgodnie z tym, co zostało napisane, obchodzili Święto Namiotów, składając codziennie całopalenia według liczby ustalonej na każdy dzień.
5 Potem, oprócz nieustannej ofiary całopalnej, składali też ofiary zarówno w dni nowiu i we wszystkie uroczystości poświęcone Panu, jak i wtedy, gdy ktoś składał dobrowolną ofiarę dla Pana. 6 Od pierwszego dnia siódmego miesiąca zaczęli składać ofiary całopalne dla Pana, chociaż fundamenty pod świątynię Pana nie były jeszcze założone. 7 Wydawano też srebro dla kamieniarzy i cieśli, a także jedzenie i picie oraz oliwę dla Sydończyków i Tyryjczyków, aby sprowadzali drzewo cedrowe z Libanu drogą morską do Jafy, zgodnie z pozwoleniem udzielonym im przez Cyrusa, króla perskiego.
8 W drugim roku od ich przybycia do domu Boga w Jerozolimie, w drugim miesiącu, zabrali się do pracy: Zorobabel, syn Szealtiela, i Jozue, syn Josadaka, razem z resztą swoich braci, kapłanów i lewitów oraz ze wszystkimi, którzy wrócili do Jerozolimy z niewoli. Ustanowiono też lewitów powyżej dwudziestego roku życia, aby nadzorowali pracę w domu Pana.
9 Tak więc Jozue oraz jego synowie i bracia, Kadmiel oraz jego synowie i Judejczycy, wspólnie objęli nadzór nad wykonującymi pracę w domu Boga. Także synowie Chenadada oraz ich synowie i bracia, lewici.
10 Gdy budowniczowie położyli fundamenty pod świątynię Pana, wówczas ustawili się kapłani w świątecznych strojach, z trąbami, a lewici, potomkowie Asafa, z cymbałami, aby wielbić Pana, zgodnie z nakazem Dawida, króla Izraela. 11 I zaśpiewali, wielbiąc i wysławiając Pana, bo jest dobry, bo Jego łaska trwa na wieki nad Izraelem. A cały lud wznosił radosne okrzyki, wielbiąc Pana z powodu położenia fundamentów pod dom Pana.
12 Wielu starych kapłanów, lewitów i naczelników rodów, którzy widzieli jeszcze dawną świątynię, głośno płakało podczas zakładania fundamentów tej nowej świątyni. Ale wielu też na cały głos wznosiło okrzyki radości. 13 I lud nie mógł odróżnić okrzyków radości od głosu płaczu, wyrażał bowiem swą radość tak głośno, że słychać go było z oddali.
Спорудження жертовника та відновлення жертвоприношень
1 Коли настав сьомий місяць, з того часу як Ізраїльтяни почали жити в своїх містах, і весь народ, як один чоловік, зібрався в Єрусалимі,
2 тоді Ісус, син Йоседека, разом зі своїми братами, священиками, а також Зоровавель, син Шеалтіїли, зі своїми братами взялись за спорудження жертовника Богові Ізраїлю, щоб на ньому приносити жертви всепалення, як написано в законі Мойсея, Божого чоловіка.
3 А коли поставили той жертовник на його колишньому місці, – хоча й відчували страх перед чужоземними народами, – вони почали приносити на ньому жертви всепалення для Господа, вранці та ввечері.
4 Вони також відзначили Свято Наметів за написаним, приносячи щодня жертви всепалення у належній кількості, відповідно до прописаних вимог на кожен день.
5 Потім, крім постійних жертв всепалення, приносили жертви всепалення з нагоди новомісяччя, а також на всі посвячені Господу свята; крім того, жертви всепалення від кожного, хто за власним бажанням жертвував для Господа.
6 Отже, хоч фундамент Господнього Храму ще не було покладено, від першого дня сьомого місяця почали приносити жертви всепалення для Господа.
7 Тоді ж почали видавати гроші каменярам і теслярам, а сидонцям і тирійцям харчі, напої та олію, щоб доставляли кедрове дерево з Лівану морем до Яффи, на що був дозвіл перського царя Кіра.
Закладення фундаменту Господнього Храму
8 А другого року після їхнього прибуття до Божого Храму в Єрусалимі, в другому місяці, Зоровавель, син Шеалтіїли, Ісус, син Йоседека, та всі інші їхні брати, а також священики й левіти разом з усіма людьми, котрі повернулись з полону в Єрусалим, розпочали будівництво. Левітів у віці двадцяти років і вище призначили керувати роботами під час будівництва Господнього Храму.
9 Ось перелік людей, які здійснювали керівництво й нагляд за виконанням праці з будівництва Божого Храму: Ісус зі своїми синами та братами, Кадміїл та його сини, нащадки Юди, а також левіт Хенадад зі своїми синами і своїми братами.
10 Коли будівничі заклали фундамент Господнього Храму, виступили священики, одягнуті в урочисті шати, з трубами, а також левіти, нащадки Асафа, з цимбалами, щоб прославити Господа за постановою Ізраїльського царя Давида.
11 Вони поперемінно прославляли і дякували Господу, повторюючи, що Він добрий, і Його милосердя над Ізраїлем триває вічно. Так само й весь народ голосно вигукував, вихваляючи Господа за те, що був закладений фундамент Господнього Храму.
12 Численні священики й левіти, а також глави батьківських родин , люди похилого віку, які ще бачили перший Храм, спостерігаючи, як закладали основу нового Храму, голосно плакали, хоч багато людей радісно вигукували,
13 так що було важко розрізняти голосні вигуки радості від зойків плачу інших людей, адже народ потужно вигукував, і той голос було чути дуже далеко.