Pościg Egipcjan za Izraelitami
1 Pan nakazał Mojżeszowi: 2 Powiedz Izraelitom: Niech zawrócą i rozłożą się obozem pod Pi-Hachirot, pomiędzy Migdol a morzem, naprzeciw Baal-Sefon. Będziecie obozować nad morzem naprzeciw tego miejsca. 3 A faraon powie o Izraelitach: Pobłądzili w tym kraju, pustynia ich otoczyła. 4 Ja zaś uczynię twardym serce faraona i będzie was ścigał. Wtedy okażę swoją moc nad faraonem i jego wojskiem, a Egipcjanie poznają, że Ja jestem Panem. I tak uczynili. 5 A gdy doniesiono królowi egipskiemu, że lud uciekł, odmieniło się serce faraona i jego sług względem ludu i pytali: Co zrobiliśmy, pozwalając Izraelitom, aby przestali nam służyć? 6 Rozkazał więc zaprząc swój rydwan i zabrał ze sobą swoich ludzi. 7 Wziął też sześćset wyborowych rydwanów oraz wszystkie pozostałe rydwany egipskie, a na każdym z nich byli dowódcy. 8 Pan zaś uczynił twardym serce faraona, króla Egiptu, który ścigał Izraelitów. Ci jednak wyszli z podniesioną głową. 9 Egipcjanie zaś – wszystkie konie i rydwany faraona, jego jeźdźcy i wojsko – podążyli za nimi i dogonili ich, gdy obozowali nad morzem koło Pi-Hachirot naprzeciw Baal-Sefon.
Strach Izraelitów
10 A gdy faraon się zbliżył, Izraelici rozejrzeli się i zobaczyli, że Egipcjanie podążają za nimi. Wtedy Izraelici przerazili się i zaczęli głośno wołać do Pana. 11 A do Mojżesza mówili: Czyżby nie było grobów w Egipcie, że nas tu przyprowadziłeś, abyśmy pomarli na pustyni? Co nam zrobiłeś, wyprowadzając nas z Egiptu? 12 Czy nie mówiliśmy ci w Egipcie: Zostaw nas! Chcemy służyć Egipcjanom, bo lepiej nam służyć Egipcjanom, niż umierać na pustyni. 13 Mojżesz jednak odpowiedział ludowi: Nie bójcie się! Wytrwajcie, a ujrzycie wybawienie Pana, które wam dzisiaj zgotuje. Egipcjan, których dziś oglądacie, nie będziecie już nigdy widzieć. 14 Pan będzie za was walczył, wy zaś milczcie!
Ocalenie Izraelitów
15 Pan powiedział do Mojżesza: Dlaczego wołasz do Mnie? Powiedz Izraelitom, niech wyruszają. 16 A ty podnieś swoją laskę, wyciągnij rękę nad morze i je rozdziel, aby Izraelici przeszli po suchej ziemi środkiem morza. 17 Ja zaś uczynię, że serca Egipcjan będą twarde. I pójdą za nimi. Wtedy okażę swą moc nad faraonem, nad całym jego wojskiem, nad jego rydwanami i jeźdźcami. 18 Wówczas Egipcjanie poznają, że Ja jestem Panem, gdy okażę swą moc nad faraonem, nad jego rydwanami i jeźdźcami. 19 A anioł Pana, który szedł przed obozem Izraelitów, przeszedł na ich tyły. Także słup obłoku idący przed nimi, zajął ich tyły, 20 stając między obozem Egipcjan a obozem Izraelitów. Tam obłok był ciemnością, tu zaś rozświetlał noc. I nie zbliżyli się jedni do drugich przez całą noc. 21 Wtedy Mojżesz wyciągnął rękę nad morze, a Pan gwałtownym wschodnim wiatrem, wiejącym przez całą noc, cofnął morze i uczynił morze suchą ziemią. Wody się rozdzieliły. 22 Izraelici szli środkiem morza po suchej ziemi, a wody stanęły dla nich jak mur po ich prawej i po lewej stronie. 23 Egipcjanie podążyli za nimi i wszystkie konie faraona, jego wozy i jeźdźcy weszli w środek morza. 24 A o świcie Pan spojrzał na obóz Egipcjan ze słupa ognia i obłoku, i rozproszył ich obóz. 25 Odrywał koła ich rydwanów, tak że z trudnością posuwali się naprzód. Wówczas Egipcjanie krzyknęli: Uciekajmy przed Izraelitami, ponieważ Pan walczy za nich z Egiptem!
26 Pan powiedział do Mojżesza: Wyciągnij rękę nad morze, a wody zaleją Egipcjan, ich rydwany oraz jeźdźców. 27 Mojżesz wyciągnął rękę nad morze, które rano powróciło na swoje miejsce. Egipcjanie zaś uciekali w jego stronę. I Pan pogrążył ich w środku morza. 28 Wody powróciły i zatopiły rydwany oraz jeźdźców całego wojska faraona, które weszło za nimi w morze. Nikt z nich nie ocalał. 29 A Izraelici szli po suchym dnie morskim, mając mur wodny po prawej i po lewej stronie. 30 W tym dniu Pan wybawił Izraela z ręki Egipcjan. Izraelici widzieli martwych Egipcjan na brzegu morza. 31 Ujrzał więc Izrael wielką moc, którą Pan okazał wobec Egipcjan, a lud bał się Pana. I uwierzyli Panu oraz Mojżeszowi, Jego słudze.
Перехід через Червоне море
1 І промовив Господь до Мойсея такі слова:
2 Скажи Ізраїльтянам, щоб вони повернули і отаборилися перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і морем. Навпроти Баал-Цефона ви станете табором біля моря.
3 Фараон скаже про синів Ізраїля: Вони заблудились в цій землі, їх затиснула пустеля.
4 Я учиню непоступливим серце фараона, і він кинеться навздогін за ними. Тож Я прославлюся через фараона та його військо. Єгиптяни пізнають, що Я – Господь! Так вони і зробили.
5 Єгипетському цареві сповістили, що народ утік. Тому серце фараона та його слуг налаштувалось проти народу, і вони сказали: Що ж це ми наробили? Навіщо відпустили Ізраїль, щоб люди на нас не працювали?
6 Тож фараон звелів запрягти свою бойову колісницю, взяв із собою своїх людей,
7 зібрав шістсот добірних бойових колісниць, а також усі колісниці єгиптян і начальників над кожною з них.
8 Господь же учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався услід за Ізраїльськими нащадками в той час, як Ізраїльтяни рухались під могутньою рукою!
9 Отже, єгиптяни гналися слідом за ними – вся кіннота, бойові колісниці фараона, його вершники і його військо. Наздогнали їх, коли вони отаборилися біля моря, перед Пі-Гахіротом, навпроти Баал-Цефона.
10 Коли фараон наблизився, Ізраїльтяни підвели свої очі і побачили позаду себе єгиптян, які наближалися. Вони дуже налякалися. І заголосили Ізраїльські нащадки до Господа.
11 Вони дорікали Мойсеєві: Хіба не було гробниць у Єгипті, що ти вивів нас погубити в пустелі? Що це ти з нами зробив, вивівши з Єгипту?
12 Хіба в Єгипті ми тобі не говорили такі слова: Залиши нас, щоб ми служили єгиптянам? Адже краще нам працювати на єгиптян, аніж помирати в пустелі.
13 Але Мойсей сказав народові: Не бійтеся! Стійте і побачите спасіння від Господа, яке Він учинить вам сьогодні. Тому що єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите повік!
14 Господь воюватиме за вас, а ви залишайтеся спокійними.
15 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Чому волаєш до Мене? Скажи Ізраїльтянам щоб вирушали.
16 А ти візьми свій посох, простягни свою руку над морем та розділи його! І нехай Ізраїльтяни пройдуть посередині моря суходолом.
17 Я ж учиню серце єгиптян жорстоким, і вони підуть услід за ними. Тоді Я покажу Мою славу через фараона і усе його військо, через його колісниці та його вершників.
18 І пізнають єгиптяни, що Я – Господь, коли прославлюсь через фараона і його колісниці, через його вершників.
19 Після цього Божий ангел, який ішов попереду Ізраїльського табору, обернувся і перейшов у їхній тил. Перемістився і хмарний стовп, що йшов перед ними, і став позаду них.
20 Таким чином він опинився між табором єгиптян і табором Ізраїлю. Був він хмарою та мороком для одних , і освітлював ніч для інших . Тож протягом усієї ночі табори не наблизилися один до одного.
21 Мойсей простягнув руку в бік моря, і протягом усієї ночі Господь сильним південним вітром гнав море, зробивши його суходолом, оскільки вода розступилася.
22 І ввійшли Ізраїльтяни на середину моря по суші. Вода була їм стіною праворуч і стіною ліворуч.
23 За ними погнались і єгиптяни. Всі коні фараона, його колісниці та його вершники увійшли слідом за ними на середину моря.
24 У час ранішньої сторожі Господь глянув на табір єгиптян зі стовпа полум’яного й хмарного і привів табір єгиптян у збентеження.
25 Він загальмував колеса їхніх колісниць і вкрай ускладнив їхнє пересування. Тож єгиптяни кричали: Втікаймо від Ізраїлю, бо Господь воює за нього проти єгиптян.
26 Тоді Господь промовив до Мойсея: Простягни свою руку над морем, і нехай повернеться вода на єгиптян – на їхні колісниці та на їхніх вершників.
27 І простягнув Мойсей свою руку над морем. Тож на світанку море повернулося на своє місце, а єгиптяни, втікаючи , бігли йому назустріч. Так Господь кинув єгиптян усередину моря.
28 Вода повернулася і затопила колісниці, вершників та все фараонове військо, яке погналось за ними в море. Не залишилося з них жодного.
29 Ізраїльтяни ж пройшли сушею посеред моря. Вода була їм стіною праворуч і ліворуч.
30 Так Господь врятував того дня Ізраїль з-під руки єгиптян. Побачили Ізраїльтяни єгиптян, але вже мертвими на березі моря.
31 Ізраїль побачив могутню руку в тому, що вчинив Господь єгиптянам. Народ став боятися Господа, довірившись Господу та Його слузі Мойсею.