1 Po upływie dwudziestu lat od zbudowania przez Salomona domu Pana i domu dla siebie, 2 Salomon odbudował też miasta, które Churam dał Salomonowi, i osiedlił tam Izraelitów. 3 Salomon wyprawił się na Chamat Sobę i ją zdobył. 4 Następnie odbudował Tadmor na pustyni i wszystkie miasta-spichlerze, które zbudował w Chamat. 5 Odbudował także Bet-Choron górne i Bet-Choron dolne, miasta obronne, obwarowane, z bramami i zaworami, 6 oraz Baalat i wszystkie miasta-spichle, które posiadał Salomon, i wszystkie miasta rydwanów i miasta konnicy, i wszystko, co mu się podobało, pragnął Salomon zbudować w Jerozolimie i w Libanie, i w całej ziemi swego panowania. 7 Całą ludność pozostałą spośród Chetytów, Amorytów, Peryzzytów, Chiwwitów i Jebusytów, którzy nie byli z Izraela, 8 spośród ich potomków, którzy pozostali po nich w tej ziemi, których nie wytracili Izraelici, zaciągnął Salomon do pracy przymusowej i jest tak aż do dziś.
9 Spośród Izraelitów Salomon nie przeznaczył nikogo do pracy niewolniczej, ponieważ byli oni wojownikami, dowódcami jego oddziałów i dowódcami jego rydwanów oraz konnicy. 10 Tych dwustu pięćdziesięciu dozorujących lud było wyższymi dowódcami króla Salomona.
11 A córkę faraona przeniósł Salomon z Miasta Dawida do domu, który dla niej zbudował, ponieważ powiedział: Moja żona nie będzie mieszkała w domu Dawida, króla Izraela, są to bowiem miejsca święte, ponieważ przyszła do nich Arka Pana.
12 Wówczas Salomon złożył ofiary całopalne dla Pana na ołtarzu Pana, który wybudował przed przedsionkiem, 13 aby zgodnie z porządkiem, każdego dnia, składać je według poleceń Mojżesza w szabaty i w dni nowiu, a w wyznaczonym czasie trzy razy w ciągu roku w Święto Przaśników, w Święto Tygodni i w Święto Namiotów. 14 Ustanowił też, zgodnie z poleceniem Dawida, swego ojca, zmiany kapłanów według ich służby i lewitów według ich posług uwielbiania, aby pełnili służbę przy kapłanach zgodnie z codziennym porządkiem, i odźwiernych według ich zmian dla każdej bramy, ponieważ tak polecił Dawid, mąż Boży. 15 Nie opuszczono żadnego polecenia króla dotyczącego kapłanów i lewitów, wszelkich spraw oraz skarbów. 16 Wykonano też wszystkie prace Salomona od dnia założenia fundamentu domu Pana aż do całkowitego ukończenia domu Pana.
Chwała Salomona
17 Następnie Salomon udał się do Esjon-Geber i do Elot nad brzegiem morza w ziemi Edomu.
18 A Churam posłał mu za pośrednictwem swoich sług okręty razem ze sługami znającymi morze. I popłynęli ze sługami Salomona do Ofiru, skąd wzięli czterysta pięćdziesiąt talentów złota i przywieźli królowi Salomonowi.
Інші Соломонові збудування та справи
1 Минуло двадцять років, упродовж яких Соломон будував Господній Храм і власний палац,
2 а також відбудовував міста, які передав Соломонові Хірам. Відбудувавши їх, Соломон поселив там Ізраїльтян.
3 Після того сталося так, що Соломон виступив проти Хамат-Цови, й завоював її.
4 Він також відбудував Тадмор у пустелі та всі міста із зерносховищами, що побудовані в Хаматі.
5 Соломон розбудував і Верхній Бет-Хорон та Нижній Бет-Хорон, перетворивши їх на міста-фортеці з брамами та засувами,
6 а також Баалат, й усі інші міста із зерносховищами, які належали Соломонові; всі міста для колісниць і міста для кінноти. Все, що лише Соломон бажав побудувати в Єрусалимі, в Лівані та в усьому краю свого владарювання, він здійснив.
7 Всі мешканці краю, котрі не походили від Ізраїльтян, а саме: хеттейці, аморейці, періззейці, гіввійці та євусейці, –
8 нащадки людей, котрі залишилися в країні та яких Ізраїльтяни не знищили під час завоювання Ханаану , то всіх їх Соломон призначив виконувати підневільну працю аж до сьогодні.
9 Проте жодного Ізраїльтянина Соломон не залучив до підневільної (примусової ) праці, а вони були, переважно військовими людьми та його особистими охоронцями, і начальниками над його колісницями, а також його кіннотниками.
10 Деякі Ізраїльтяни були найвищими урядниками, яких мав цар Соломон у кількості двісті п’ятдесят чоловік, котрі правили народом…
11 Соломон переселив дочку фараона з Міста Давида в палац, який він для неї збудував, розмірковуючи так: Моя дружина не повинна мешкати в палаці царя Ізраїлю, Давида, адже він святий, оскільки туди вносився Господній Ковчег.
12 З того часу Соломон почав приносити для Господа всепалення на Господньому жертовнику, який він спорудив перед притвором Храму,
13 як належало робити кожного дня, згідно із заповідями Мойсея, а також щосуботи, в новомісяччя і на три щорічні свята: на Свято Опрісноків, на Свято Тижнів (Седмиць ) і на Свято Наметів (Кучок ).
14 Дотримуючись приписів свого батька Давида, Соломон встановив порядок почергового служіння священиків, а також почерговість (зміни ) служіння левітів, аби вони за своїм призначенням співали гімни хвали та прислуговували священикам, як приписувалось на кожен день. Він поставив і вартових біля дверей та брам, згідно з їхньою почерговістю, як заповів Божий чоловік Давид.
15 Наказ царя щодо священиків й левітів, а також стосовно інших справ і, зокрема, відповідальних за скарбницю, вони не порушували.
16 Так само ретельно виконувались усі праці щодо Господнього Храму, починаючи з закладення підвалин і до його закінчення. Отже, вся праця щодо будівництва Господнього Храму цілковито була завершена.
17 Якось Соломон вирушив до Еціон-Ґевера й до Елату , що на узбережжі Червоного моря в Едомському краю.
18 А Хірам прислав йому через своїх слуг кораблі разом із людьми, обізнаними з морем; вони вирушили разом із слугами Соломона до Офіру, звідки взяли чотириста п’ятдесят талантів золота, яке привезли цареві Соломону.